Заслужений діяч науки і техніки України (2017), Лауреат Держаної премії Україні в галузі науки і техніки (2020).
Коло наукових інтересів Леоніда Уривського є досить широким й постійно розширюється. Поряд з багаторічними дослідженнями структурної надійності систем із випадковою топологією, пріоритетних систем масового обслуговування, інформаційних властивостей сучасних телекомунікаційних технологій останніми роками інтерес ученого спрямований на пошук узагальнюючих результатів у напрямах аналізу систем з децентралізованим доступом до каналів зв’язку, синтезу оптимальних сигнально-кодових конструкцій поблизу границь Шеннона, дослідження кореляційних властивостей самоподібних потоків.
Професор Л.О.Уривський є автором 50 винаходів та корисних моделей, серед яких певна кількість стали об’єктами ліцензій на ОПІВ, його авторству належить більш ніж 300 наукових та методичних статей та інших спеціальних праць.
Свою винахідницьку діяльність Леонід Уривський почав під час навчання в аспірантурі (1979–1982). У переліку праць в його авторефераті вже було зазначено 10 авторських свідоцтв СРСР на винаходи. Після захисту кандидатської дисертації він вміло поєднував активну наукову діяльність та педагогічну роботу. У цей період у фокусі наукових досліджень Леоніда Уривського перебувала тема створення автоматизованої системи радіозв’язку тактичної ланки управління. Результати плідної праці отримали високу оцінку: вченому присвоїли почесне звання “Кращий молодий винахідник України” (1983 р.).
Винаходи Леоніда Уривського демонструвалися на Виставках досягнень народного господарства СРСР та УРСР, були відзначені срібними та бронзовими медалями цих виставок. Згодом учений отримав відзнаку “Винахідник СРСР”. Робота завершилася промисловим випуском засобів зв’язку нового покоління.
Починаючи з 1997р. Л.О.Уривський пов’язує своє життя з КПІ. У 2009р. захистив докторську дисертацію, в якій сформулював основи нового наукового напряму – прикладної теорії інформації для телекомунікацій. У 2011 р. отримав вчене звання професора.
Талант ученого-винахідника Л.Уривського успішно поєднався в ньому з організаторськими здібностями. Так, на посаді професора, а згодом завідувача кафедри телекомунікаційних систем (2010 р.) він проводить значну організаційну роботу з педагогічним колективом, є керівником кількох наукових робіт, зокрема з Міністерством освіти і науки України, науковими державними закладами, дослідницькими центрами тощо. Під його керівництвом підготовлено 6 кандидатів технічних наук, доктор філософії, доктор технічних наук.
Досвідченим винахідникам відомо прислів’я: “Добрі інженерні ідеї не вмирають, а кочують”. Майже через 25 років після того, як до навчальних аудиторій військових інженерних вишів потрапили перші зразки новітньої на той час адаптивної автоматизованої техніки радіозв’язку, в яких були реалізовані ідеї з десятка винаходів Л.О.Уривського (аналоги якої через декілька років з’явилися у США під загальною технологічною ознакою “ad-hoc” – самостійних однорангових мереж, що поєднують кілька пристроїв без центральної станції), думки про “розумне радіо” знову повернулися до винахідника. Але реалізувати їх треба було в новому діапазоні частот, з новими видами модуляції, кодування, розподілу інформації. До того ж, у Франції, США, Німеччині вже сформувалася відповідна концепція такого радіозв’язку – Software Defined Radio (SDR), концепція програмно-керованих адаптивних до зовнішніх умов радіозасобів.
Промислові партнери КПІ ім. Ігоря Сікорського поставили перед собою амбітне завдання – створити вітчизняні радіостанції, які за інтелектом не відставали б від закордонних аналогів. Їх увагу привернули пропозиції наукової групи на чолі з професором Л.О.Уривським, до якої входять випускники університету, що закінчили аспірантуру та захистили дисертації, а також нові аспіранти та магістранти. Конструктивна взаємодія, яка виявлялася у вигляді експериментальних розробок, випробувань техніки на військових полігонах і бойових позиціях АТО, мала інтелектуальну складову у вигляді придбаних підприємством ліцензій на використання корисних моделей, заявлених від імені університету. У 2014 та 2015 роках відповідно з ПАТ “ЕЛМІЗ” було укладено ліцензійні договори на використання патенту України на корисну модель № UA-94019-U від 27.10.2014 р. “Спосіб адаптивного вибору виду багатопозиційної модуляції” та на використання патенту України на корисну модель № UA-97607-U від 25.05.2015 р. “Спосіб підтримки рівня енергетики OFDM сигналу при довільному числі піднесучих частот”. Отже, нові засоби зв’язку мають науково обґрунтовані алгоритми обрання виду модуляції та розподілу інформації. Ера адаптивного розумного програмованого радіозв’язку триває.
В 2017 році отримав звання «Заслужений винахідник КПІ ім. Ігоря Сікорського».
В 2019 році йому присуджена Премія НАН України імені В.М. Глушкова.
З 1998 до 2022 рік Л.О.Уривський був вченим секретарем спеціалізованої вченої ради по захисту дисертацій з телекомунікацій та радіотехніки, в якій відбувся захист 15 докторських та 56 кандидатських дисертацій (з них автори 2 докторських і 25 кандидатських дисертацій – з РТФ); зараз він – заступник голови цієї спеціалізованої вченої ради.
З 2019 р. – голова секції “Електроніка, радіотехніка та телекомунікації” Наукової ради МОН України.
Дійсний член Академії інженерних наук України.