Наукові інтереси: електроживлення РЕА, надійність та конструювання РЕА.
Народився 12 червня 1951 року в м. Києві. В 1953 році батьки переїхали в м. Золотоношу Черкаської області. В 1968 році закінчив школу та вступив на перший курс радіотехнічного факультету КПІ, який і закінчив в 1974 р. Спеціальність — радіоінженер за фахом «Радіоконструювання та виробництво радіоапаратури». Починаючи з 3 курсу почав працювати на кафедрі конструювання і виробництва радіоелектронної апаратури на посаді лаборанта, а після закінчення КПІ — інженера, навчався в аспірантурі. Разом з Гранкіним І. М., Погребняком В. П, Біденко В. А. та Лопушенко В. К. приймав активну в створенні ОНІЛ Акустоелектроніки, займався розробкою пристроїв на поверхневих акустичних хвилях (ПАХ) та технологією їх виготовлення. З 1980 по 1981 роки (після закінчення аспірантури) працював молодшим науковим співробітником НДІ «Оріон». З 1981 року по 1988 р. — асистент каф. КіВРА. Потім старший науковий співробітник та завідуючий науково-дослідною лабораторією міжгалузевого науково-дослідного інституту «Ритм» НТУУ «КПІ». Там продовжив роботи по створенню акустоелектронних вимірювачів на ПАХ, які були впроваджені в виробництво на Чернігівському РПЗ. Виконував обов’язки головного конструктора вимірювачів тиску. В 1989 році захистив кандидатську дисертацію, в 1995 р. отримав наукове звання старшого наукового співробітника а в 2011 р. — доцента кафедри радіотехнічних пристроїв та систем (РТПС). З 1996 по 2000 роки працював заступником та директором ТОВ «Гідротехсерв». З 2000 по 2021 рр. — доцент кафедри РТПС РТФ, а з 2021 р. працює на к5афедрі радіотехнічних систем. Викладав та проводив практичні заняття з таких дисциплін – «Теоретичні основи конструювання та надійності РЕА» (разом з доц. Маляревським М. М.), «Конструювання РЕА» (разом з проф. Домніч В. І.), «Компонентна база радіоелектроніки» (разом з доц. Дяченко С. М.), «Електроживлення РЕА» та «Сервісні та індикаторні пристрої». Зараз викладає дисципліну «Елементна база радіоелектронної апаратури» для студентів спеціальності «Радіотехніка».
Автор та співавтор 5 винаходів та більше ніж 150 наукових та навчально-методичних праць.